Кидання весільного букета — один із найочікуваніших моментів будь-якого весілля. Про це повідомляє Nexpress.
Незаміжні дівчата готуються зловити «щасливий знак», а наречена — з посмішкою кидає букет через плече. Але звідки з’явилася ця традиція? І чи справді вона така романтична, як здається на перший погляд?
Середньовічне коріння і несподівана суть обряду
Традиція бере початок у середньовічній Європі. У ті часи весільна сукня вважалася талісманом на щастя та удачу, і гості нерідко намагалися відірвати шматочок на згадку. Щоб уникнути шкоди для вбрання, наречена кидала щось інше — спочатку це була підв’язка, згодом — квіти.
Поступово формувався новий обряд: букет став символом удачі, і вважалося, що та, хто його зловить, наступною вийде заміж.
Символіка та психологічний підтекст
Букет — це не лише естетичний аксесуар, а й символ жіночої енергії, кохання та нового етапу життя. Кидання букета — своєрідне «передавання» жіночого щастя наступній дівчині. Це жест відкритості, довіри й побажання щастя подругам.
У сучасному трактуванні букет часто вважається знаком «готовності поділитися коханням».
Цікаві факти про весільний букет
– У Франції у XVIII столітті букети складали з пахучих трав, які вважалися оберегами.
– У Великій Британії букети нерідко містили мирт — символ вірності.
– В Україні почали активно переймати цю традицію лише наприкінці XX століття, адаптуючи її до місцевих весільних звичаїв.
Сучасні варіації: не один букет, а два
Щоб зберегти свій букет як пам’ятну річ, наречені дедалі частіше замовляють другий — спеціальний «букет-дублер» для кидання. Це дозволяє зберегти символіку традиції й не втратити головну квіткову прикрасу весілля.
Висновок
Традиція кидати весільний букет — це яскравий приклад того, як давні обряди адаптуються до сучасності. Вона поєднує історію, романтику і позитивні емоції. Незалежно від того, хто зловить квіти, сам момент об’єднує гостей у спільному сподіванні на щастя і кохання.
Також цікаво буде дізнатися, справжнє значення традиції, чому на весіллі кричать “Гірко”.