9 березня ми відзначаємо 212-річчя від дня народження Тараса Шевченка — поета, художника, мислителя і символу української свободи. Його творчість залишила по собі сотні шедеврів, а ім’я навічно вписало Україну в світову культурну спадщину. Про це повідомляє Nexpress.
Попри численні спроби знищити чи применшити його значення, пам’ять про Шевченка вистояла. Сьогодні ми можемо бачити його не лише як символ нації, а й як людину з характером, емоціями та складною долею.
Екстравагантний поет і художник
Після викупу з кріпацтва у 1838 році Шевченко відкрив для себе новий світ. Він купував розкішний одяг, відвідував богемні вечірки й швидко став помітною фігурою у петербурзькому культурному середовищі. Його стиль і манера одягатися іноді були настільки впізнаваними, що поета впізнавали лише за вбранням.
Як згадував його друг Іван Сошенко:
“Тарас увійшов у моду; його приймали скрізь як диковинку… у нього вселився світський біс.”
Історія викупу з кріпацтва
Шевченка викупили за 2 500 карбованців. Часто говорять, що гроші надала імператриця Олександра Федорівна, проте факти складніші. Викуп організували через лотерею в палаці імператриці на Святвечір 1837 року. Значну частину коштів надали друзі поета — Карл Брюллов, Василь Жуковський та Вієльгорський, що дозволило Шевченку вийти на свободу.
Вплив Євгена Гребінки
Поет Євген Гребінка познайомив молодого Шевченка з літературою, яка сформувала його світогляд. Завдяки Гребінці Тарас відкрив для себе “Енеїду”, твори Квітки-Основ’яненка та народнопісенний фольклор. Дослідники припускають, що Гребінка допомагав редагувати перший “Кобзар” 1840 року і сприяв фінансуванню його видання.
Еротика та символізм у мистецтві
Шевченко відомий як поет і класичний художник, проте його роботи виходять за межі класики. Серед його полотен є сцени з оголеними фігурами, теми смерті та символічні роздуми про долю людини. У його офортах і малюнках поєднуються драма, гумор і філософія.
Хоча епоха фотографії лише починалася, Шевченко позував щонайменше 11 разів для перших фотографів Російської імперії. Про власний фотоапарат існують легенди, проте жодних доказів його наявності не збереглося.
Кохання поета
Шевченко довго шукав супутницю життя. Останньою жінкою, яку він серйозно розглядав, була Ликера Полусмак. Її симпатія до поета була слабшою, а поради оточення лише ускладнювали їхні стосунки. Після розриву з поетом Ликера вийшла заміж за лакея, з яким відкрила перукарню в Царському Селі.
У подружжя народилося багато дітей, а сама жінка заробляла на життя шиттям і навчала учениць.Її чоловік, на жаль, зловживав алкоголем і одного разу навіть кинув у грубку портрет Ликери, намальований Шевченком. Після його смерті вона переїхала до Канева, де продовжувала шити та доглядала могилу поета. Через це місцеві прозвали її “Шевченчихою”.
Ця історія залишила неоднозначний слід у біографії великого Кобзаря, поєднавши в собі повагу, любов і сум.
Читайте також Таро-розклад на березень 2026 для всіх знаків Зодіаку.
