Ідея про існування у людини так званого «третього ока» протягом століть залишалася частиною філософських та релігійних концепцій, проте сучасна наука розглядає це питання виключно через призму анатомії та нейробіології. Про це повідомляє Nexpress.
У центрі обговорення знаходиться шишкоподібна залоза — невеликий ендокринний орган, розташований глибоко в головному мозку між двома півкулями. Шишкоподібна залоза, або епіфіз, була описана ще античними лікарями, проте особливу увагу до неї звернули в XVII столітті, коли філософ Рене Декарт припустив, що саме вона може бути «місцем поєднання душі та тіла».
Сьогодні подібні ідеї розглядаються як історична спадщина, оскільки функції залози детально вивчені сучасною медициною. Науково доведено, що епіфіз відповідає за виробництво мелатоніну — гормону, що регулює циркадні ритми, сон та адаптацію організму до зміни дня та ночі.
Дослідження показали, що активність шишкоподібної залози безпосередньо пов’язана з впливом світла. Сигнали від сітківки ока надходять у гіпоталамус, після чого запускається гормональна регуляція сну. Саме тому порушення світлового режиму, нічна робота або тривале використання екранів перед сном можуть впливати на якість відпочинку.
Жодних підтверджень існування у епіфіза функцій, пов’язаних з екстрасенсорним сприйняттям, сучасна нейронаука не виявила.
Проте вчені визнають, що інтерес до концепції «третього ока» виник не випадково. У деяких древніх хребетних справді існували світлочутливі структури, що нагадували додаткове око, і сліди їх еволюції можна простежити в будові епіфіза.
Це пояснює походження міфу, який з часом отримав містичну інтерпретацію в різних культурах.
Сучасна медицина розглядає шишкоподібну залозу як важливий елемент гормональної системи, що впливає на сон, настрій та адаптацію організму до навколишнього середовища.
Порушення її роботи можуть бути пов’язані з безсонням, сезонними змінами настрою та збоями біологічних годин. Таким чином, «третє око» існує лише в метафоричному сенсі, тоді як реальна роль епіфіза полягає в точній біохімічній регуляції життєво важливих процесів організму людини.
Також цікаво буде дізнатися про те, яка частина тіла людини не має кровопостачання, дізнайтесь дивовижні факти про наш організм.
