Російські війська почали застосовувати проти України нову модифікацію реактивного ударного безпілотника «Герань-5 К5-К», який за своїми характеристиками наближається до малогабаритних крилатих ракет. Оновлена зброя відрізняється зміненою конструкцією, збільшеною швидкістю та вдосконаленою навігаційною системою. Про це повідомляє Nexpress.
За даними української воєнної розвідки, апарат здатний долати відстань до 1000 кілометрів, а його швидкість під час окремих маневрів може досягати 1000 км/год. При цьому в конструкції виявили десятки електронних компонентів іноземного виробництва.
Нова «Герань-5 К5-К» уже суттєво відрізняється від звичних ударних безпілотників і за низкою характеристик нагадує компактну крилату ракету.
Що відомо про нову російську «Герань-5 К5-К»
Російська армія почала використовувати оновлену версію «Герані-5» для ударів по українських містах на початку осені 2026 року. Перші повідомлення про появу цієї модифікації з’явилися ще наприкінці вересня. Однак докладні технічні характеристики стали відомі після вивчення одного з апаратів, який опинився на території України практично неушкодженим.
Як повідомило Головне управління розвідки України, фахівці дослідили конструкцію, електронне обладнання та основні системи нової зброї. Результати аналізу опубліковано на порталі War&Sanctions разом з інтерактивною тривимірною моделлю. За оцінкою розвідників, особливості аеродинаміки та льотні характеристики дозволяють класифікувати апарат як малогабаритну крилату ракету.
Які характеристики має «Герань-5 К5-К»
Однією з найпомітніших змін стали розміри оновленого апарата. Якщо довжина початкової версії «Герані-5» становила 6,5 метра, то нова модифікація стала значно компактнішою — лише чотири метри.

Розмах крил також зменшився з 3,2 до трьох метрів. При цьому розробники змінили форму корпусу, щоб поліпшити аеродинамічні характеристики.
Основні параметри нової версії представлені в таблиці.
| Характеристика | «Герань-5 К5-К» |
|---|---|
| Довжина корпусу | 4 метри |
| Розмах крил | 3 метри |
| Дальність польоту | 1000 км |
| Крейсерська швидкість | Понад 450 км/год |
| Максимальна швидкість під час окремих маневрів | До 1000 км/год |
| Максимальна висота польоту | 6 км |
| Маса бойової частини | 90 кг |
| Тип двигуна | Турбореактивний ТРД-200 |
Порівняно з базовою модифікацією максимальна висота польоту збільшилася з п’яти до шести кілометрів. При цьому заявлена дальність застосування та маса бойової частини залишилися незмінними. У дослідженому українськими фахівцями зразку виявили термобаричну бойову частину ТББЧ-90. Вона призначена для ураження цілей завдяки впливу вибуху та високого тиску.
Чим нова модифікація відрізняється від попередніх версій
Головною особливістю «Герані-5 К5-К» стала вдосконалена система навігації. Розробники встановили обладнання, яке дозволяє зіставляти зображення місцевості із заздалегідь завантаженими даними. Така технологія допомагає апарату визначати своє положення та коригувати маршрут без постійної залежності від супутникових сигналів.
У новій модифікації виявили оптико-електронну систему «Сусанін». Аналогічне обладнання раніше знаходили в російських реактивних безпілотниках «Герань-4». Для обробки зображень використовується мікрокомп’ютер Coke Pi китайського виробництва, який за принципом роботи нагадує Raspberry Pi.
Застосування оптичної навігації дозволяє російській зброї частково зберігати можливість орієнтування навіть за проблем із супутниковим зв’язком.
Які іноземні деталі виявили в російській зброї
Особливу увагу українські розвідники приділили походженню електронного обладнання. Загалом фахівці ідентифікували 93 електронні компоненти, серед яких виявили вироби виробників із різних країн. Найбільша кількість деталей пов’язана з американськими компаніями.
Розподіл деяких виявлених компонентів має такий вигляд:
- 52 компоненти — виробництва компаній зі США.
- 10 компонентів — китайського походження.
- 10 компонентів — швейцарських виробників.
- Решта елементів — вироби виробників з інших країн.
У ГУР зазначили, що російські підприємства намагаються приховувати маркування окремих електронних деталей. Зокрема, йдеться про процесори Texas Instruments та інерціальні модулі Murata. Подібні дії, за оцінкою української розвідки, свідчать про труднощі з постачанням обладнання в умовах міжнародних санкцій.
При цьому наявність деталей закордонних виробників сама по собі не доводить, що компанії безпосередньо постачали їх російським військовим підприємствам. Електроніка може потрапляти до Росії через посередників і багатоступеневі ланцюги постачання.
Чому нова «Герань-5» становить загрозу для України
Підвищена швидкість робить російську ракету-дрон К5-К складнішою ціллю для деяких засобів протиповітряної оборони. На відміну від порівняно повільних безпілотників із поршневими двигунами, реактивний апарат здатний значно швидше долати відстань до об’єкта атаки. Це скорочує час, доступний для виявлення загрози та реагування на неї.
Додаткову небезпеку становить поєднання високої швидкості, значної дальності польоту й автономної навігаційної системи. Водночас заявлена максимальна швидкість до 1000 км/год не означає, що апарат постійно рухається настільки швидко. Реальні показники залежать від режиму польоту та інших умов.
Що відомо про виробництво нової ракети-дрона
Як силову установку нової модифікації використовують турбореактивний двигун ТРД-200. Згідно з даними ГУР, його збирають на підприємстві в російській Алабузі із застосуванням китайських комплектувальних деталей. Частина електронного обладнання уніфікована з іншими російськими реактивними безпілотниками сімейства «Герань».
Також стало відомо, про нові банкноти фунтів із тваринами, читайте кого обирає Банк Англії і що потрібно знати українцям.
