Образ пірата з папугою на плечі міцно вкоренився в масовій культурі, значною мірою завдяки художній літературі.
Про це повідомляє Nexpress з посиланням на Ukr.media.
Одним із найвпливовіших джерел цього стереотипу став роман Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів», у якому харизматичний Довгов’язий Джон Сільвер мав папугу на ім’я Капітан Флінт.
Популярність цієї книги задала стандарт для образу пірата, який згодом активно використовували у фільмах, мультфільмах, серіалах та інших творах XX століття. Однак у реальному житті пірати нечасто тримали папуг як домашніх улюбленців. Насправді ці екзотичні птахи були не просто прикрасою побуту, а цінним товаром, що приносив значний прибуток.
Папуги як товар
Під час епохи Великих географічних відкриттів (XV–XVIII століття) папуги з Нового Світу стали символом розкоші та високого статусу серед європейської знаті. Їхні яскраві пера та здатність імітувати людську мову зробили їх надзвичайно бажаними серед представників вищого світу.
Торгівля екзотичними тваринами, зокрема папугами й мавпами, була прибутковим бізнесом. Пірати часто займалися контрабандою цих птахів, задовольняючи попит європейських аристократів на рідкісних і незвичайних створінь.
Скільки коштували папуги?
За даними Університету Джорджа Мейсона, у XVIII столітті середня вартість папуги з Нового Світу становила 5–10 фунтів стерлінгів, що еквівалентно приблизно 1000–2000 доларам у сучасних грошах. Особливо рідкісні види, наприклад ара, коштували ще в 2–3 рази дорожче.
Для порівняння, звичайний лондонський моряк того часу заробляв близько 2 фунтів на місяць—утричі менше за вартість великого папуги. Тож стає зрозуміло, що контрабанда екзотичних птахів була надзвичайно вигідною справою, яка дозволяла піратам утримувати свої кораблі та екіпажі.
Перевезення папуг часто було основним джерелом прибутку для дрібних піратських суден, які не могли атакувати великі торгові кораблі через недостатню кількість гармат. Для таких піратів торгівля екзотичними тваринами була способом виживання.
Чи могли пірати залишати папуг собі?
Існує ймовірність, що деякі пірати все ж тримали папуг як компаньйонів під час тривалих морських подорожей. Проте здебільшого вони розглядали їх як товар, який можна вигідно продати.
Оскільки вартість одного папуги могла сягати 2000 доларів у сучасному еквіваленті, така покупка була радше розкішшю, аніж звичайною практикою. Проте успішні пірати з надлишковими доходами могли дозволити собі залишити птаха, якщо їм цього хотілося.
Історичних свідчень про те, що пірати масово тримали папуг як домашніх тварин, немає. Однак якщо пірат вирішував залишити собі такого птаха, а команда не заперечувала (враховуючи, що здобич зазвичай ділили порівну), папуга, що говорить, міг стати веселим супутником у суворих умовах морського життя.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про секрет кришки рослинної олії: навіщо в ній роблять дивні прорізи.
Залишити відповідь