На Землі існує дивовижне море, яке не має ані берегової лінії, ані островів. Воно розташоване у північній частині Атлантики — приблизно за 900 кілометрів на схід від узбережжя Флориди. Про це повідомляє Nexpress із посиланням на Earth.com.
Йдеться про Саргасове море — ділянку океану, яка поводиться інакше, ніж навколишні води.
На відміну від звичних морів, його межі формує не суша, а океанічні течії. Вони утворюють своєрідне кільце, всередині якого вода відзначається спокоєм і довгими плавними хвилями. Влітку поверхня прогрівається до 29–30 °C, а взимку температура знижується до 18–20 °C.
Море, назване на честь рослини
Поверхню Саргасового моря вкривають золотисто-коричневі водорості саргасум. Завдяки крихітним газовим бульбашкам вони не тонуть, а вільно дрейфують по поверхні, утворюючи пухкі плавучі «килими». Це єдине море у світі, назване не за береговою лінією, а на честь рослини.
У цих водоростях вирує життя. Креветки, молодь риб, краби та десятки інших морських організмів знаходять тут їжу й укриття. Науковці називають такі скупчення «плавучими островами життя», адже вони створюють повноцінну екосистему просто на поверхні океану.
Роль течій і круговороту
Саргасове море сформоване субтропічним круговоротом Північної Атлантики — потужною системою течій, що втягує воду з різних широт. Ці потоки утримують усередині кільця все, що плаває: водорості, органічні залишки й навіть сміття.
Саме ця особливість пояснює, чому саргасум накопичується у великих обсягах саме тут і чому цей регіон такий незвичайний порівняно з сусідніми частинами океану.
Унікальні мешканці
З висоти море нагадує гігантський розсадник рослин шириною близько 1280 кілометрів. У заростях мешкають сотні видів безхребетних — понад сто з них проводять усе життя на цих плавучих матах.
Особливо загадковим є життєвий цикл європейських та американських вугрів. Їхнє життя починається саме тут: прозорі личинки з’являються під саргасовими заростями, після чого вирушають у довгу подорож — до берегів Європи або Північної Америки. Згодом вони досягають річок, можуть жити десятиліттями у прісній воді, а потім повертаються до того самого району, щоб відкласти ікру й завершити життєвий цикл. Як саме вугрі знаходять шлях назад до цієї величезної ділянки океану без видимих орієнтирів, досі залишається загадкою для зоологів.
Вплив на клімат
Саргасове море відіграє важливу роль у глобальній кліматичній системі. Тепла солона вода рухається на північ, а охолоджена повертається на південь, підтримуючи температурний баланс по обидва боки Атлантики. Це впливає на розподіл тепла і вологи в атмосфері, а отже — на погодні умови.
Крім того, відкрита вода активно поглинає вуглекислий газ з атмосфери. Планктон використовує цей вуглець для формування раковин, які після загибелі організмів опускаються на дно, «замикаючи» його на тривалий час. Однак потепління поверхневих шарів ускладнює вертикальне перемішування, що зменшує надходження кисню в глибини та обмежує підйом поживних речовин.
Дослідники вважають цей регіон ключовим для вивчення процесів закислення океану у відкритій Атлантиці.
Пастка для сміття
Перебуваючи в центрі потужних течій, Саргасове море сьогодні стало зоною накопичення пластикових відходів. Пакети, кришки від пляшок, рибальські снасті та інше сміття затягуються у круговорот і можуть залишатися там тривалий час. За оцінками досліджень, на одному квадратному кілометрі може перебувати близько 200 тисяч фрагментів сміття.
Пластик і шум суден становлять загрозу для морських мешканців. Заплутані у водоростях сітки можуть ставати пасткою для молодих черепах, а шум вантажних кораблів заважає китам орієнтуватися під водою.
Загроза майбутньому
Екологи називають цей регіон «притулком біорізноманіття» та закликають до створення морських заповідних зон. Зміни в цьому морі без берегів можуть вплинути далеко за його межами: від міграції вугрів і шляхів китів до траєкторій штормів над Європою та накопичення надлишкового тепла в Атлантичному океані.
Хоча на карті Саргасове море виглядає як звичайна синя пляма, насправді воно є важливим елементом кліматичної та біологічної системи Землі.
Також цікаво буде дізнатися, як з’явилася фраза «пролетіти як фанера над Парижем» і що вона означає.
