Європейський Союз робить висновки з гучного геополітичного інциденту: після того як головний прокурор Міжнародного кримінального суду втратив доступ до своєї електронної пошти, розміщеної на платформі Microsoft Azure, через американські санкції, в європейських структурах різко зросла тривога щодо цифрової залежності від корпорації Microsoft та інших IT-гігантів США. Цей інцидент став поворотною точкою для перегляду підходів до цифрової інфраструктури в інституціях ЄС.
Як повідомляє nexpress.com.ua з посиланням на Euractiv, Європейська комісія наразі розглядає можливість відмови від хмарної інфраструктури Microsoft Azure на користь низки європейських альтернатив. У списку потенційних постачальників — OVHcloud (Франція), Ionos (Німеччина) та Scaleway (Франція). За інформацією видання, перемовини з OVHcloud тривають уже кілька тижнів, хоча офіційного підтвердження наразі немає.
Повернення контролю: цифровий суверенітет ЄС
У фокусі обговорень — прагнення ЄС забезпечити повну цифрову незалежність від третіх країн. Це означає контроль над даними, технологічною інфраструктурою, каналами зв’язку та хмарними сервісами, що відповідають європейським стандартам конфіденційності.
Ці ідеї активно підтримує ініціатива EuroStack, яка вже кілька місяців закликає до створення уніфікованої європейської ІТ-платформи, спільних стандартів, координаційної стратегії та пріоритету «Європа передусім» у сфері технологій.
OVHcloud підтверджує: діалог із Брюсселем триває
Компанія OVHcloud офіційно підтвердила журналістам Euractiv, що веде переговори з Єврокомісією, а також з іншими державними та приватними установами.
«Ми справді беремо участь у перемовинах з Єврокомісією та іншими організаціями, які розглядають проєкти переходу на суверенні хмарні рішення», — заявив представник компанії.
Також зазначається, що перший контракт між OVHcloud і Європейською комісією вже підписано, хоча остаточного рішення щодо повної відмови від Microsoft ще немає. Окрім OVHcloud, Єврокомісія розглядає й інших європейських постачальників, серед яких — Aruba (Італія).
Проблеми з Microsoft: і юридичні, і політичні
Ситуацію ускладнив і висновок Європейського наглядового органу з питань захисту даних (EDPS), який у 2024 році дійшов висновку, що використання Microsoft 365 у структурах ЄС порушує регламент про захист даних. Після цього Комісії було рекомендовано припинити передавання даних у треті країни та знайти альтернативу, яка відповідатиме європейським стандартам.
Нова структура — нові рішення
Додатковим фактором, що прискорив процес, стала реорганізація в самій Комісії: тепер два ключові цифрові підрозділи — Connect (мережі та контент) і Digit (цифрові послуги) — об’єднано під керівництвом віцепрезидентки Генни Вірккунен. Її мандат — забезпечити технологічний суверенітет Європи, і нова централізована структура дозволяє координувати як технічну, так і політичну стратегію на єдиному рівні.
Що це означає для України та звичайного користувача?
Рішення ЄС переглянути використання американських хмарних сервісів, зокрема Microsoft Azure, — це поворотний момент у світовій цифровій політиці. Для України це слугує сигналом і водночас попередженням: у випадку геополітичного загострення або санкцій навіть найвищі міжнародні посадовці можуть втратити доступ до критично важливої інформації, якщо вона зберігається в інфраструктурі, яку контролює інша держава.
Для державних установ України це означає, що розміщення офіційних даних виключно в Amazon Web Services, Google Cloud або Microsoft може становити ризик, особливо в умовах війни. Україні варто створювати власні дата-центри, переходити на відкритий код (open source), формувати резервні канали зберігання даних в ЄСабо інших дружніх юрисдикціях.
Для бізнесу це нагадування: вся комерційна документація, фінансова звітність, бази клієнтів, які знаходяться в “хмарі”, — це не лише зручно, але й вразливо. Втрата доступу через зміну політики платформи, санкції, або навіть технічний збій може коштувати мільйони. Українським ІТ-компаніям і стартапам доцільно вже зараз розглядати європейські хостинги або гібридні рішення.
Для звичайних людей ця історія — сигнал, що наш доступ до електронної пошти, фотоархівів, хмарних документів не гарантований, якщо ми користуємося сервісами, які не мають центрів зберігання даних у Європі чи Україні. У разі конфлікту або цензури можна втратити важливу особисту інформацію. Тож варто обирати сервіси, які гарантують юрисдикційну прозорість, мають шифрування, двофакторну автентифікацію і фізичну присутність в Україні або ЄС.
Цифрова безпека — це вже не лише справа держави чи компаній. Це питання особистої відповідальності кожного користувача.
Також вас може зацікавити те, як зрозуміти, що потрібне оновлення програмного забезпечення?
Залишити відповідь