Чайки — невіддільний символ моря, рибальських пристаней і узбережжя. Про це повідомляє Nexpress.
Ми звикли бачити їх над хвилями, на піску чи дахах будівель, але ніколи — на деревах. Цей феномен давно викликає подив у людей, однак науковці вже мають цілком логічне пояснення.
Анатомічні причини: чому гілки не для них
Біологи стверджують, що головна причина криється в анатомічній будові лап чайок. Вони не мають захоплюючого механізму, як у горобців, синиць чи ворон. Їхні лапи пристосовані для ходьби по пласких поверхнях — піску, скелях або ґрунті. Саме тому гілки дерев, що вимагають захоплення для утримання балансу, є для них незручними.
Також центр ваги у чайок розташований вище, ніж у більшості деревних птахів, що робить приземлення на гілку нестійким.
Крім того, хвіст і крила довші, ніж у більшості «сільських» пернатих, що ускладнює маневри серед густого листя.
Місце проживання — фактор звички
Чайки — птахи прибережних екосистем, і з часом вони адаптувались до життя біля води. Гнізда вони облаштовують на землі, піщаних косах, дахах будівель або прибережних скелях. У природі ці птахи майже ніколи не контактують з лісовими або деревними середовищами, тому дерева просто не входять у їхню “біологічну програму”.
Захист та виживання
Для чайок сидіння на деревах — не лише незручно, а й потенційно небезпечно. Гілки можуть обмежувати огляд, а це важливо для птаха, який постійно шукає їжу чи остерігається хижаків. Крім того, у разі загрози чайці легше злетіти з даху чи піщаного узбережжя, ніж з дерева.
Чи бувають винятки?
Іноді чайок дійсно помічають на низьких чагарниках або пеньках. Це трапляється рідко і здебільшого у містах, де змінені умови довкілля змушують птахів шукати нові варіанти для відпочинку або спостереження. Однак навіть у таких випадках вони уникають тонких гілок, а вибирають горизонтальні площини.
Ще буде цікаво дізнатися, чому ми насправді не їмо індичі яйця?
Залишити відповідь